Нарцисична Дитина-Маніпулятор: Що Робити? Дізнайтеся Тут!

mm
By: Sophie Parienti
Sophie Parienti's journey into the world of art, media, and communication began with her foundational education in France. After earning her Bachelor of Arts in Art History from the prestigious ...
Edited date: January 11, 2024Estimated reading time: 1 minutes

Діти зі збоченим нарцисизмом можуть завдати значної шкоди своїм сім’ям та оточуючим. Вони часто маніпулюють, брешуть і часто використовують почуття провини та сорому для досягнення своїх цілей. На жаль, вони також можуть бути особливо владними і складними для розуміння.

У цій статті я описую характеристики нарцисичних дітей і труднощі, з якими вони стикаються, стаючи дорослими. Я зосереджуся на складній динаміці стосунків між емпатичними батьками та нарцистичною дитиною, а також окреслю ефективні стратегії управління їхньою поведінкою та захисту себе від емоційного впливу їхніх дій.

Зміст

Що таке нарцисизм?

Нарцисичний невроз – це термін, який використовується для опису розладу особистості, що характеризується надмірною потребою в увазі та захопленні, відсутністю співчуття до інших і високою чутливістю до критики. Нарцисичний невроз може діагностувати фахівець з психічного здоров’я або кваліфікований коуч. Люди з цим розладом часто мають роздуте его і постійну потребу в підтвердженні своєї самооцінки.

Вони можуть бути егоїстичними, маніпулятивними, відчувати і діяти зверхньо. У них, як правило, виникають труднощі у стосунках через те, що вони не зважають на потреби та почуття інших людей.

manipulative narcissistic child what to do

Нарцисичний невроз

Сучасна психологія схильна розглядати нарцисизм як розлад особистості, а не як невроз. Невроз – це термін, який використовується в психології для опису стану психічного або емоційного страждання, який може перешкоджати здатності людини функціонувати в повсякденному житті. Неврози можуть проявлятися такими симптомами, як тривога, депресія, фобії або нав’язливі ідеї.

Неврози зазвичай вважаються розладами адаптації, тобто психічними розладами, які розвиваються, коли людина не може ефективно пристосуватися до стресів і вимог повсякденного життя. Неврози можуть бути наслідком минулих травм, неблагополучних сімейних стосунків, соціального тиску або генетичних факторів.

Важливо зазначити, що термін “невроз” частіше використовується в історичному або психоаналітичному контексті, рідше – в сучасній клінічній психології, а згідно з DSM-5*, неврози були замінені тривожними та обсесивно-компульсивними розладами, розладами настрою, особистісними розладами тощо.

Характеристики нарцистичної дитини

Нарцисичні діти можуть мати кілька відмінних рис, таких як

  • Постійна потреба в увазі та захопленні
  • Зарозумілість і завищена самооцінка
  • Відсутність емпатії до інших
  • Схильність вважати себе вищим за інших
  • Маніпулятивна поведінка для отримання бажаного
  • Схильність звинувачувати інших у своїх вчинках
  • Схильність до брехні та обману, щоб отримати бажане
  • Нездатність сприймати критику чи негативний зворотній зв’язок
  • Схильність до ворожості та мстивості по відношенню до тих, хто їм заважає.

Причини нарцисизму

Багато факторів можуть сприяти розвитку у дитини нарцисичного неврозу – розладу особистості, що характеризується надмірною потребою в увазі та захопленні, а також відсутністю співчуття до інших.

Сімейне оточення може відігравати важливу роль у розвитку нарцисичного неврозу. Діти, які виросли в сім’ях, де їх надмірно опікали і переоцінювали, або які пережили травму, можуть мати більше шансів розвинути нарцисичні риси в подальшому житті.

Життєвий досвід також може сприяти розвитку нарцисичного неврозу. Люди, які пережили травму, наприклад, фізичне, емоційне або сексуальне насильство, або були свідками насильства чи високого рівня конфліктів у сім’ї, можуть бути більш схильними до розвитку нарцисичних розладів особистості.

Генетичні фактори також можуть відігравати певну роль у розвитку нарцисичного неврозу. Дослідження показують, що всі розлади особистості, включаючи нарцисичний невроз, мають генетичну складову.

Ці фактори не обов’язково викликають нарцистичний невроз, але можуть підвищити ризик його розвитку.

Що означає “крайній” нарцис?

Терміни “нарцис” і “екстремальний нарцис” часто використовують як взаємозамінні, але вони можуть відрізнятися за ступенем, залежно від джерела.

Екстремальний нарцис, або “патологічний нарцис”, – це людина, яка демонструє характеристики нарцисичного розладу особистості в більш вираженому та інтенсивному вигляді.

Такі люди можуть мати більшу схильність до маніпуляцій та насильства, щоб отримати бажане, і з ними може бути дуже важко жити і керувати ними. НПМ також можуть дуже добре відволікати увагу оточуючих від власної неналежної поведінки, і їх буває дуже важко виявити. Вони часто мають труднощі у встановленні здорових емоційних стосунків.

Труднощі у стосунках між емпатичними батьками та нарцистичною дитиною.

Емпатичним батькам може бути важко зрозуміти егоцентричну та маніпулятивну поведінку своєї дитини, що призводить до почуття фрустрації та розчарування.

З іншого боку, дитині може бути важко зрозуміти емпатію батьків і сприймати її як слабкість. Така динаміка може призвести до напружених стосунків і браку взаєморозуміння та поваги. Коли дитина стає дорослою, труднощі в цих стосунках можуть стати більш вираженими, що ускладнює управління ситуацією для обох сторін.

manipulative narcissistic child what to do

Чи може нарцис визнати, що він нарцис?

Людині з нарцистичними схильностями може бути складно визнати свій розлад, оскільки вона може не вважати його проблемою. Нарцисичні люди часто мають високе почуття власної значущості і можуть бути не в змозі зрозуміти, як їхня поведінка впливає на інших. Можливо, але малоймовірно, що людина з нарцисичним розладом особистості усвідомлює свій стан і звернеться за допомогою, щоб зрозуміти і змінити свою поведінку.

Труднощі у встановленні меж

Один з найскладніших аспектів стосунків між чуйними батьками та їхньою нарцисичною дитиною – це здатність батьків встановлювати межі і говорити “ні” постійним вимогам дитини. Нарциси часто вважають, що все належить їм, і можуть висувати необґрунтовані вимоги до тих, хто їх оточує. Чуйним батькам може бути важко сказати “ні” на вимоги дитини, оскільки вони можуть відчувати провину або хотіти уникнути конфронтації.

Однак це може призвести до того, що батьки будуть постійно задовольняти вимоги дитини, що в довгостроковій перспективі може бути шкідливим як для них самих, так і для дитини. Важливо, щоб батьки встановили чіткі межі і твердо дотримувалися їх, навіть якщо це важко.

Чуйні батьки можуть успішно сказати “ні” своїй дитині, навчившись ставити себе на перше місце і встановлювати чіткі межі. Батьки повинні розуміти, що емоційна структура їхньої дитини – особливо якщо вона вже доросла – є їхньою власною проблемою, і що вони не несуть відповідальності за цінність своєї дитини.

Батькам також потрібно попрацювати над самооцінкою, щоб не відчувати провини за те, що вони кажуть “ні” своїй дитині. Вони також можуть звернутися за професійною допомогою для управління складними стосунками.

Що робити, коли нарцисична дитина продовжує звинувачувати батьків?

Звинувачення – одна зі смертоносних зброї нарциса, щоб отримати бажане, тому важливо знати, як уникнути маніпуляцій. Ось кілька прикладів фраз, які можуть допомогти вам впоратися із звинуваченнями вашої дитини:

  • “Мені шкода, що ти так себе почуваєш, але я не відповідаю за твої почуття”
  • “Я розумію, що ти злишся, але я не погоджуюся з твоїми звинуваченнями і не прийму їх”
  • “Я знаю, що у тебе є потреби, але я не можу бути поруч з тобою весь час. Я теж маю про себе дбати”
  • “Я розумію, що ти маєш свою думку, але я не маю наміру змінювати її на догоду тобі”
  • “Вибач, якщо я міг тебе образити, але я не відчуваю відповідальності за твої емоції”
  • “Я готовий обговорити це з тобою, але я не можу прийняти твою провину і звинувачення. Я припиняю цю розмову, і ми можемо поговорити про це пізніше, коли обидва заспокоїмося”

Пам’ятайте, що встановлення меж і напористість у спілкуванні з дитиною можуть бути складними і забирати багато часу. Не дозволяйте маніпулювати собою і продовжуйте чітко і ясно встановлювати ці межі.

Які основні інструменти для виходу з таких стосунків?

Використання мовчання як інструменту управління стосунками з нарцистичною дитиною.

Мовчання є ефективним інструментом для управління стосунками з нарцисичною дитиною. Воно може допомогти зменшити непотрібну або шкідливу взаємодію та уникнути конфлікту.

Мовчання може допомогти уникнути негайних конфліктів, але воно не вирішує довгострокових проблем. Важливо також знайти стійкі рішення для управління стосунками та поєднати їх з іншими стратегіями.

Наприклад, встановлення чітких меж, практика напористості та пошук професійної і дружньої підтримки для ефективного управління стосунками є практичними і простими у виконанні.

Ось кілька прикладів фраз, які можуть допомогти встановити межі у стосунках з дитиною.

  • “Я не згоден з тим, що ти говориш/робиш, і мені від цього незручно”
  • “Я поважаю твою думку, але я не згоден. Я продовжуватиму думати по-іншому”
  • “Вибачте, але я не можу зробити те, про що ви просите. Це виходить за рамки моїх можливостей”
  • “Я розумію, що у тебе є потреби, але я не можу бути завжди поруч. Мені також потрібно дбати про себе”
  • “Я розумію, що ти злишся, але я не терпітиму обзивань чи словесних образ”
  • “Я усвідомлюю, що ця розмова ні до чого не призведе, я припиню її, і ми зможемо поговорити про це пізніше, коли обидва заспокоїмося”

Пам’ятайте, що встановити межі може бути складно, особливо якщо ви звикли поступатися вимогам дитини. Тому важливо попрактикуватися у використанні цих фраз, а також бути чіткими і прямими, коли ваші кордони перетинаються.

Вміння встановлювати межі

Існує низка інших інструментів, які можуть допомогти вам вийти зі шкідливих стосунків з дитиною:

Встановлення чітких меж

Важливо визначити межі того, що ви готові прийняти у стосунках як батьки, і дати зрозуміти, що неприйнятна поведінка не буде терпимою.

Навчіться говорити “ні

Люди з такою емоційною структурою схильні залишати за собою останнє слово і отримувати бажане за будь-яку ціну. Вам потрібно навчитися говорити “ні” і не піддаватися численному тиску.

Зосередьтеся на собі

Такі стосунки можуть бути емоційно виснажливими. Важливо піклуватися про себе і витрачати час на те, що приносить вам задоволення.

Уникайте виправдовувати себе

Нарциси схильні не слухати інших і хочуть залишати за собою останнє слово. Не рекомендується виправдовуватися перед ними.

Зверніться за професійною допомогою

З такими стосунками часто важко впоратися самотужки. Звернення до терапевта або консультанта за підтримкою та порадою може бути дуже корисним.

Навчіться емоційно захищати себе

Щоб краще справлятися з інтенсивністю стосунків, вам слід оточити себе позитивними людьми і практикувати медитацію, дихання або письмові техніки, щоб впоратися з емоціями.

Знайдіть у собі сили встановити межі.

Після багатьох років неприйнятної поведінки може бути важко встановити межі зі своєю дитиною, але ось кілька кроків, які допоможуть вам знайти в собі сили для цього:

Складіть список своїх кордонів

Знайдіть час, щоб подумати про неприйнятну поведінку вашої дитини і запишіть її в список. Це допоможе вам чітко усвідомити, що ви більше не будете терпіти у ваших стосунках.

Попрацюйте над своєю самооцінкою

Емоційно нестабільні люди схильні підривати самооцінку тих, хто їх оточує. Важливо працювати над власною самооцінкою, щоб відчувати себе більш захищеним і впевнено встановлювати кордони.

Бути впевненим у собі

Важливо бути наполегливим і чітко та прямо говорити “ні”, коли ваші кордони перетинають.

Знайти підтримку

Може бути корисно поговорити з терапевтом або консультантом, щоб отримати підтримку та поради щодо управління стосунками з дитиною.

Будьте терплячими

Важливо пам’ятати, що встановлення кордонів у стосунках з дитиною може потребувати часу та наполегливості. Тому не очікуйте миттєвих результатів і продовжуйте встановлювати межі.

Піклуйтеся про себе.

Піклуйтеся про себе, роблячи те, що приносить вам задоволення, проводячи час з позитивними людьми та даруючи собі любов і співчуття.

Які можуть бути наслідки для батьків, коли вони встановлюють обмеження для своєї самозакоханої дитини?

Коли батьки встановлюють обмеження для самозакоханої дитини, вони можуть очікувати на певний опір. Дитина може реагувати негативно, проявляючи агресію, влаштовуючи істерики або погрожуючи, щоб отримати бажане. Вона також може емоційно замкнутися в собі та ігнорувати обмеження, встановлені батьками.

Однак, встановивши чіткі межі і дотримуючись їх, батьки можуть навчитися керувати надмірними вимогами своєї дитини і краще захистити власне психічне та емоційне здоров’я.

Таким чином, вони також можуть допомогти дитині розвинути власну здатність до незалежності, поважати межі інших і краще розуміти потреби та почуття інших людей.

Страх, що їхня дитина-нарцис відгородиться від них, може бути основним фактором, який заважає батькам встановлювати кордони зі своєю дитиною. Нарциси можуть дуже добре маніпулювати іншими, щоб отримати те, чого вони хочуть, і можуть використовувати загрозу розриву стосунків як зброю для досягнення своїх цілей. Батьки можуть відчувати себе в пастці між бажанням підтримувати стосунки з дитиною і необхідністю встановити межі, щоб захистити власне психічне та емоційне здоров’я.

Страх втратити стосунки з дитиною також може зробити батьків більш вразливими до маніпуляцій з боку дитини, що може посилити надмірні запити дитини та вимоги до батьків. Батьки можуть відчувати провину за те, що не можуть дати дитині все, чого вона хоче. Вони можуть відчувати відповідальність за щастя своєї дитини.

Важливо зазначити, що встановлення обмежень не обов’язково означає відсікання дитини. Скоріше, це означає встановлення чітких меж і забезпечення їх твердого та поважного дотримання за допомогою турботливого спілкування та свідомого прийняття рішень. Батьки також можуть дослідити варіанти терапевтичної підтримки, щоб допомогти керувати власними емоціями та покращити стосунки з дитиною.

Корисним підходом може бути розірвання енергетичних зв’язків між вами та вашою дитиною. Уявіть, що ви розриваєте всі енергетичні зв’язки, які з’єднують вас з нарцисичною частиною вашої дитини.

Це не обов’язково означає, що ви розриваєте всі контакти з дитиною, а просто змінюєте енергетичну динаміку між вами, щоб створити більш здорові стосунки, в яких ви почуваєтеся більш комфортно. Можливо, ви захочете проконсультуватися з кимось, хто володіє техніками енергетичного очищення, щоб допомогти вам у цьому.

Однак ваша дитина може відгородитися від вас, коли ви вирішите покінчити з цим аспектом стосунків або встановити чіткі межі.

З цим може бути важко впоратися, але ось кілька кроків, які допоможуть вам впоратися з цією ситуацією:

Підготуйтеся психологічно

Важливо підготувати себе до того, що людина може відрізати вас від спілкування. Це допоможе вам не бути захопленими зненацька, якщо це станеться, особливо якщо це ваша дитина.

Не відчувайте себе винними

Важливо пам’ятати, що рішення про розрив зв’язків приймається людиною, для неї, а не для вас. Не відчувайте провини за її поведінку.

Оточіть себе позитивними людьми

Важливо оточити себе позитивними людьми, які підтримають вас на цьому шляху.

Знайдіть заняття, які приносять вам задоволення

Важливо проводити час, роблячи те, що приносить вам задоволення, наприклад, читати, займатися спортом або проводити час з друзями.

Зверніться за професійною допомогою

Якщо ви не можете впоратися з проблемою, може бути корисно звернутися до терапевта або консультанта за підтримкою та порадою.

Навчіться приймати себе такою, якою ви є

Пам’ятайте, що ви – цінна особистість, гідна любові та поваги, навіть якщо ця людина більше не хоче бачити вас у своєму житті, це не визначає вас як особистість.

Висновок

Проблема дитини-маніпулятора є складною і вимагає комплексного підходу, адаптованого до кожної конкретної ситуації. Розуміння того, що така поведінка може бути результатом складного сімейного або соціального контексту, і що допомога має бути спрямована на допомогу людині та сім’ї, є важливим першим кроком.

Важливо також працювати над профілактикою, інформуючи дорослих про таку поведінку та навчаючи їх, як з нею боротися. Рекомендується проконсультуватися з психологом або психіатром, залежно від ступеня поведінки, щоб оцінити ситуацію і розробити відповідну стратегію управління.

Якщо ваша дитина – підліток або вже доросла, наполегливо вимагає того, чого хоче, і змушує вас почуватися винними, якщо ви не задовольняєте її вимоги, необхідно зберігати спокій і твердість у своїх відповідях.

Ви можете сказати щось на кшталт: “Зараз я маю дбати про себе. Я маю ставити себе на перше місце” Нагадайте доньці, що ви любите її і завжди будете поруч, але ви вирішили подбати насамперед про себе.

Дотримуватися своїх кордонів і не відчувати провини, приділяти час собі, бути щасливою і жити своїм життям – це один з найважливіших ключів до зміни вашої ситуації і звільнення від цієї залежності.

*DSM-5(Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів, 5-е видання) – це посібник, яким користуються фахівці з психічного здоров’я для діагностики психічних розладів. Він видається Американською психіатричною асоціацією і використовується в США та багатьох інших країнах.